З Першотравнем

Побачено сьогодні у Фейсбуку:

Katrina Rozkladaj
2 hrs ·

Єдиний, але дуже яскравий мій спогад про Перше травня – з 1989 року. Ми півроку як повернулися в Україну, я в четвертому класі неповної середньої школи №23 м. Карло-Лібкнехтовська, і вона за кілька кілометрів від самого міста, на станції Сіль. Зранку має бути першотравнева демонстрація в місті, а ми маємо бути в білому (білі спідниці й білі футболки). Ранок холодний, ноги в гольфах і сандаликах мерзнуть, кофти білої немає, тому кольорову вдягаю лише по дорозі до станції (там збираємося), а потім знімаю й ходжу у футболці, бо ж сказали бути в білому, а “сказали” для мене закон. На станції нас усіх чекає вагон, який відвезе єдиною колією до шахти, – це фактично до самого містечка, тож пішки, на щастя, ми не йтимемо. Єдине, що мене вразило тоді і вражає досі: це виявився товарний вагон. Навіть мою дитячу психіку, для якої “сказали” було справді на рівні закону, переступити через який вимагало великої внутрішньої роботи, це дуже, дуже вразило: білі ми – і цей дерев’яний товарний вагон. Образ Радянського Союзу в усій його красі.

Advertisements
Опубліковано у діти, культурне, історичне | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s