Війна німецькими очима

Може, комусь буде корисно. Останнім часом читаю багато мемуарної прози німецьких авторів про бої вермахту на Східному фронті у 2-й Світовій війні. Ясне діло, що більшість подій відбувається на території України або десь поруч. Важливо те, що німці пишуть без цензури (на відміну від аналогічних радянських спогадів, яких і не дуже-то й було) та, як правило, відрізнялися значно кращою освітою та бойовою підготовкою, тобто могли кваліфіковано описати все, що відбувалося: психологічний стан, тактику бою, побут тощо. Ну і так склалося, що тепер українська армія виступає у ролі німців з 1942-го року: постійні оборонні бої з “іванами” у південно-східних степах. А з іншого боку – у ролі тих самих “іванів” 1941-го, які отримали раптовий напад “фріців” – більш досвідченого, підготовленого і технічно оснащеного супротивника. Так, я в курсі, що сучасна війна ведеться зовсім інакше, але ж блін, ми-то по факту продовжуємо воювати чимось середнім між Другою Світовою і Афганом. Одним словом, рекомендую:

1. Манштейн Эрих. Утерянные победы

Для шанувальників стратегії. Особливо цікаво описаний постійний конфлікт між армійським командуванням (Манштейн) та політичним керівництвом (Гітлер), а також між військовими та економічними цілями війни (утримання Донбасу, Нікополя тощо). Окремо додано толкові коментарі та додатки.

2. Кершоу Роберт. 1941 год глазами немцев. Березовые кресты вместо Железных

Широке дослідження, засноване на спогадах німецьких солдатів. З цікавого – робота нацистської пропаганди по зомбуванню населення, віра в Гітлера, який “без війни” або “легкою війною” досягає визначних перемог (паралель із Путіним майже 100%-ва). Описи методів ведення війни німцями та радянськими військами – німці були реально в шоці. Питання тилового забезпечення, переоцінка німцями своїх сил і недооцінка супротивника тощо. Поступова і швидка деградація культурних бюргерів у звірів, які просто борються за виживання. Усе закінчується описом зимової московської кампанії, що не може не викликати паралелей із цією зимою.

3. Оллерберг Йозеф. Немецкий снайпер на восточном фронте 1942-1945

Це – повний жестяк. По-перше, звичайно, буде корисно для розуміння ролі снайпера у війні. Для мене було новиною, що німці взагалі не готували снайперів перед війною, і тому несли важкі втрати від радянських снайперів десь до 1942-го року, доки не підготували своїх. Причому німецькі снайпери десь до кінця 1943-го воювали з трофейними радянськими гвинтівками і вчилися по радянським снайперським посібникам. Жахи війни описані по повній програмі: страшні поранення, хвороби, смерті крупним планом, звірства, кровяка хлеще тут і там, бажання вижити будь-якою ціною, неможливість адаптуватися до мирного життя, апатії, депресії, паніки – все в повному комплекті. Корисно для розуміння війни тими, хто з нею ще близько не стикався.

Advertisements
Опубліковано у книжки та читання, історичне | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s