Висоцький як провідник у вищі світи

«Середній радянський громадянин епохи брежнєвського “​​застою” був позбавлений простору для вибору, ризику і героїзму: війни, слава Богу, не було, місця для самореалізації – також, ніяких екзистенційних випробувань, пов’язаних із гамлетівською дилемою “бути чи не бути?”, не очікувалося. Радянське життя 1970-х – початку 1980-х було схоже на болото, на цвинтар духу.

У такій ситуації Висоцький-Гамлет, Висоцький-Гліб Жеглов, Висоцький-Дон Гуан, а тим більше Висоцький-автор духовидецьких пісень і балад створював реальність, у якій кожна радянська людина могла “приміряти” на себе суперекстремальні умови та здійснити вихід за межі себе. Саме в його піснях реалізовувалися всі трансцендентні і екзистенційні потреби радянської людини».

Андрій Окара. «Діонис в краю радянських Аполонів: Висоцький як провідник у вищі світи»

Advertisements
Опубліковано у душа, культурне, цитатник, історичне. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s