Український діагноз. Дослідження цінностей різних народів Європи показало до чого прагнуть українці.

Старенька стаття, але добра тим, що є результатом грунтовного соціологічного дослідження, проведеного за єдиними європейськими стандартами. Інформація грунтується на дослідженні 2010 року, щось свіжіше знайти не вдалося, а дані офіційного сайту проекту, на жаль, подаються у технічному форматі і малодоступні простому смертному.

Оригінал статті розміщений у №9 журналу «Кореспондент» від 11 березня 2011 року. Переклад українською від невідомого блогера.

Український діагноз. Дослідження цінностей різних народів Європи проявило, чого прагнуть українці.

Дані першого пан’європейського дослідження цінностей різних народів Європи показують середньостатичного українця як інфантильного, зацикленого на матеріальних цінностях індивідуума, нездатного радіти життю. Виною всьому – радянське минуле і бідне сьогодення.

Коли австрійцеві Отто Шайберу, який пропрацював у Києві більше двох років фінансовим директором філії однієї з міжнародних телекомунікаційних компаній, його київські керівники виділили як службову машину величезний дорогий позашляховик Chevrolet Suburban, він був дещо шокований.

“Коли зрозумів, що витрати по оплаті мого палива для фірми будуть надмірними, то попросив поміняти цей автомобіль на компактніший, – розповідає іноземець. – А коли озвучив своє прохання, то побачив подив на обличчях українських колег, які постійно приїжджали до офісу на дуже великих машинах. Для них це [прохання Шайбера] було схоже на якусь самоініційовану втрату статусу — у їх розумінні щось принизливе”.

Прагнення середньостатистичного українця, а також близьких йому по менталітету вихідців з колишнього СРСР виглядати краще, ніж вони можуть собі дозволити, і заклопотаність матеріальним добробутом і статусом – перше, що впадає в очі приїжджим європейцям.

Це підтверджують і результати дослідження 2010 року. Базові цінності росіян в європейському контексті, в рамках якого співробітники Інституту соціології Російської академії наук Володимир Магун і Максим Руднев проаналізували по восьми параметрах цінності громадян 25 країн Старого Світу, включаючи українців. Робота проводилася спільно з проектом «Європейське соціальне дослідження» – багатолітнім порівняльним аналізом зміни установок, поглядів, цінностей і поведінки населення Європи.

“Україна значно випереджає інші країни [Європи] по тому компоненту, де у фокусі – багатство і влада над людьми, але не демонстрація своїх здібностей”, – з жалем констатує Магун, додаючи, що схожі результати в цій дисципліні, правда, показали і його співвітчизники. Лідирують же в цьому компоненті литовці.

До головної риси типового українця дослідники додають ще декілька – стурбованість власною безпекою, невміння самостійно приймати рішення, насторожене відношення до змін, слабовиражене прагнення радіти життю. Всі вони, на думку аналітиків, головним чином породжені однією обставиною – невпевненістю у завтрашньому дні. В цьому громадяни України радикально відрізняються від жителів більшості європейських країн з багатолітньою демократією, низьким індексом корумпованості органів управління і стабільною економікою – наприклад, від скандинавських держав Данії або Швеції і країн північного заходу континенту, таких як Голландія, Бельгія, Франція і Німеччина.

“Для німця, наприклад, невпевненість у завтрашньому дні – поняття тимчасове, яке може бути викликане [хіба що] економічною кризою. Адже народився і виріс він у стабільній державі, і це дає йому серйозні підстави сподіватися на краще, – вважає Ігор Тищенко, експерт дослідницької групи «Рейтинг». – Українцеві в цьому плані набагато важче, оскільки невпевненість в завтрашньому дні для нього – вже не ситуативне явище, а діагноз”.

Портрет нації

39-річний столичний дизайнер Дмитро Корчагін розповідає про свого двоюрідного брата, який винаймає малогабаритну однокімнатну квартиру в малопрестижному районі столиці Нова Дарниця, працює на двох роботах і при цьому їздить на новенькому позашляховику Nissan X-trail (вартістю $ 27-29 тис.), купленому в кредит. “Скоро на бензин не буде, а все туди ж!” – не схвалює Корчагін брата.

Шайбер доповнює цей індивідуальний портрет спостереженнями за київським повсякденним життям. “Я бачив безліч клієнтів, які, судячи з усього, поки що явно не дотягували до представників середнього класу, – розповідає австрієць. — Але у більшості з них були на руках смартфони вартістю порядку $ 800-1.000. Така невідповідність розчулювала. У Європі подібного не зустрінеш”.

Той факт, що для усвідомлення власної спроможності українцям необхідне багатство, підтверджують і дані соцопитування експертно-комунікаційної групи Gorshenin Group, де першим номером в шкалі цінностей 72,4% співвітчизників бачать матеріальну забезпеченість. Так, наприклад, за шкалою «Самоствердження», яка за методикою дослідження  визначає базовими цінностями заклопотаність матеріальною стороною буття і соціальним статусом, французи, фіни та іспанці знаходяться в нижній частині списку.

При цьому французи, які стоять в самому кінці шкали «Самоствердження», – перші зі всіх європейців, хто прагне радіти життю і отримувати від нього задоволення.

А ось українців у їх низькому прагненні до гедонізму переплюнули лише поляки, але присутність останніх в самому низу цієї шкали легко пояснюється їх традиційною релігійністю і консерватизмом.

З іншого боку, найбільш схильних до задоволень данців і шведів практично зовсім не хвилюють проблеми їх власної безпеки, тоді як українці, росіяни, угорці і болгари вельми цим заклопотані.

І хоча за даними Gorshenin Group побоювання за своє майно і здоров’я часто виникає лише в чверті українців (26,2%), результати дослідження Магуна і Руднева говорять про те, що українців питання безпеки хвилюють навіть сильніше, ніж жителів Росії з її регулярними терактами.

З росіянами співвітчизники розділили і крайню закритість до змін і ризику – в цьому вони займають останні позиції рейтингу, який очолюють Латвія, Нідерланди і Великобританія.

Колишні побратими по соцтабору поступаються Західній Європі і за своїм прагненням до самостійності. Тут, у самому хвості шкали, до росіян і українців долучилися поляки, болгари, естонці. Дослідники вважають, що високі місця у графах «Неготовність до прийняття рішень» і «Закритість до змін» відображають, наскільки глибоко в українцеві сидить радянська людина, що у всьому покладається на державу.

Результати всіх цих нехитрих спостережень свідчать про те, що наші співвітчизники виявляються на протилежних до всієї Європи полюсах, найчастіше в компанії зі своїми колишніми сусідами по соцтабору, а спільне соціалістичне минуле багато в чому визначає їх ментальні якості, вважають аналітики.

Совок в голові

Олександр Охрименко, голова наглядової ради банку «Центр», гордо позуючи Кореспондентові на фоні працюючих підлеглих, всім своїм виглядом підкреслює те, що своїм нинішнім життям і статусом він повністю задоволений.

На думку банкіра, для нього, як і для більшості співвітчизників, головним чинником особистого успіху є матеріальний добробут. Охрименко впевнений, що так склалося історично.

“Лише ось за часів Радянського Союзу про це не можна було говорити відкрито, – міркує банкір. – Вже забулося, як в СРСР населення насилу і по блату діставало кришталь і килими, які тоді цінувалися як накопичене багатство”.

Коли спосіб життя багатих став зразком для наслідування на телебаченні і в житті, відбувся сплеск цінностей саме матеріального благополуччя

На думку Олександра Стражного, лікаря-психотерапевта і автора книги «Український менталітет», сьогодні принцип “хочеш жити – вмій крутитись” так само актуальний, як і 20 років тому, проте в корені змінилася його суть. “Умій крутитися, щоб заробити більше грошей”, – уточнює лікар.

У прагненні українців до самоствердження за рахунок всього, що можна купити за грошові знаки, можна прогледіти і позитивний момент, вважає експерт Gorshenin Group Наталія Клаунінг. Мовляв, прагнення до матеріального благополуччя – це “ознака індивідуалізму, якого раніше в нашому суспільстві не було”.

Проте зі змінами у пострадянському суспільстві істотно збільшився розрив між багатими і бідними, а коли спосіб життя багатих став зразком для наслідування на телебаченні і в житті, відбувся сплеск цінностей саме матеріального благополуччя, робить висновок Руднев.

“У Європі доходи 10% найбагатших перевищують доходи 10% найбідніших в у шість-десять разів, в Україні ж – у 35 разів, – констатує Тищенко. – Публічна демонстрація розкоші [багатими] на тлі сірих буднів пересічних громадян поїдає [останніх] зсередини”.

На цьому тлі до національного комплексу неповноцінності корумпована держава додає ще страх і невпевненість у власній безпеці і в завтрашньому дні.

Фахівці Gorshenin Group, грунтуючись на даних опитувань, говорять, що сьогодні лише 1,2% співвітчизників вірять в те, що не можна купити такі речі, як рішення суду, депутатський мандат, звільнення від кримінальної відповідальності, а також життя і свободу іншої людини. Раніше, за даними експертів, таких було в десятки разів більше.

У спадок від совка, на думку експертів, українцям дісталося і крайнє небажання думати про людей і природу навколо себе. За цим показником вони знаходяться у самому низу шкали Магуна і Руднева, тоді як очолюють її французи.

Німця Дітріха Трайса, консультанта в частині сільського господарства, який 11 років живе в Україні і не раз бував у гостях в українців, завжди приголомшували “золоті крани у ванні і абсолютно обідраний під’їзд”. Трайс запевняє, що в Німеччині швидше би потурбувалися про спільне.

Шлагбаум до Європи

Олексій Антипович, директор української соціологічної групи Рейтинг, вважає, що середньостатистичному співвітчизникові з його системою цінностей не варто нарікати лише на перманентно нестабільну економічну ситуацію в країні – потрібно ще попорпатися у глибинах своєї власної ментальності.

“На жаль, середньостатистичний українець досить пасивний в плані відстоювання своїх економічних інтересів”, – підкреслює соціолог небажання співвітчизників в своїй масі плисти проти течії, ризикувати заради змін у своєму житті. “З одного боку, ми невдоволені рівнем своїх заробітків, а з іншого – не хочемо під різними приводами займатися власною справою, і замість цього покладаємо на владу надії про підвищення зарплат і пенсій”, – резюмує Антипович.

Банкір Охрименко впевнений, що головний принцип, успадкований українцями від совка, – “хай працюють інші, а мені і так належить”.

Неможливо собі навіть увити, щоб данець або німець, якому держава надає всі можливості працювати і, головне, заробляти, витрачав свій час в бесідах “про життя”, відзначають експерти ще одну рису національного характеру.

Сюди ж відноситься і любов співвітчизників до балаканини в соціальних мережах, куди перемістилися кухонні дискусії часів застою. Проте в частини експертів, які аналізують ментальність колишніх громадян СРСР, є цьому інше пояснення: люди, як і раніше, бояться виражати свої протести відкрито.

Антипович коментує цю рису національного характеру так: “Нашій країні не вистачає, в першу чергу, порядку і законності”. А наслідком такого стану справ він вважає зневагу співвітчизників до всього суспільного і прагнення займатися лише задоволенням власних потреб.

У результаті аналітики сходяться в одному: тотальна зневіра у державні інститути влади з одного боку і особиста пасивність та байдужість до навколишнього життя – з іншого ставлять невидимий шлагбаум між українцями і жителями більшості країн Європи в тому, що стосується пріоритетних життєвих цінностей.

Хоча Трайс не схильний драматизувати і пом’якшує вердикт. “І українці, і німці – європейці, тому, я вважаю, що різниця між ними мінімальна, а 95% – спільного”, – резюмує німець, який поїздив по світу, і вважає, що куди більше відрізняються від європейців, наприклад, жителі США або Казахстану, а також мусульманських країн.

Які цінності найбільш значимі для жителів 25 європейських держав

Місце в рейтингу / Країна

Особиста безпека

1 Україна

2 Росія

3 Угорщина

23 Нідерланди

24 Швеція

25 Данія

Наслідування традицій і залежність від громадської думки

1 Польща

2 Болгарія

3 Україна

8 Росія

23 Латвія

24 Швейцарія

25 Австрія

Самостійність в ухваленні рішень

1 Швейцарія

2 Данія

3 Нідерланди

20 Росія

23 Португалія

24 Україна

25 Болгарія

Готовність йти на ризик і відкритість до всього нового

1 Латвія

2 Нідерланди

3 Великобританія

23 Іспанія

24 Росія

25 Україна

Прагнення веселитися і отримувати задоволення від життя (гедонізм)

1 Франція

2 Угорщина

3 Австрія

21 Росія

23 Румунія

24 Україна

25 Польща

Самоствердження (влада, статус, багатство)

1 Латвія

2 Румунія

3 Росія

6 Україна

23 Іспанія

24 Фінляндія

25 Франція

Турбота про людей і про природу

1 Франція

2 Швейцарія

3 Фінляндія

16 Україна

22 Росія

23 Словаччина

24 Румунія

25 Латвія

(Дані European Social Survey)

Що найбільше засмучує українців %

40 – рівень прибутків

31 – власне здоров’я

25 – здоров’я близьких

21 – невпевненість в майбутньому

15 – відсутність роботи, що приносить задоволення

14 – житло

10 – невлаштоване життя дітей

9 – нереалізовані можливості

9 – відсутність роботи

7 – відчуття безвиході

Що робить українців щасливими %

61 – сім’я

47 – діти

37 – друзі

32 – перегляд телевізора

27 – гроші

19 – спілкування з природою

17 – музика

16 – відпустка або канікули

16 – отримання подарунків

15 – подорожі

(Дані опитувань соціологічної групи «Рейтинг»)

Життєві орієнтири жителів різних країн Європи

Росіянин

Пріоритетні цінності

Дуже високо цінує особисту безпеку і відчуває потребу у захисті з боку сильної держави. Надмірно стурбований визнанням з боку оточення, багатством, владою і особистим статусом

Найменш важливі цінності

Не надто самостійний у прийнятті рішень, не готовий ризикувати і шукати пригод. Мало прагне отримувати задоволення від життя, а також не дуже піклується про ближніх і про природу.

Француз

Пріоритетні цінності

Краще за інших європейців вміє веселитися і цінує можливість займатися тим, що приносить задоволення. Крім того, вкрай цінує рівність, піклується про близьких людей і про стан довкілля

Найменш важливі цінності

Ні у що не ставить статус, престиж, багатство і владу. Мало думає про особисту безпеку.

Голландець

Пріоритетні цінності

Високо цінує можливість самостійно приймати рішення і творчо підходити до вирішення проблем. Завжди готовий ризикувати, любить все нове.

Найменш важливі цінності

Не надто стурбований особистою безпекою а також необхідністю наслідувати традиції. Незалежний від громадської думки.

Німець

Пріоритетні цінності

Головні пріоритети – самостійність в ухваленні рішень і можливість творчо підходити до вирішення проблем

Найменш важливі цінності

Не схильний йти на ризик, мало наслідує традиції. Почуває себе комфортно, не переймаючись громадською думкою

Латиш

Пріоритетні цінності

Завжди радий ризикнути, відкритий назустріч всьому новому. При цьому високо цінує багатство, прагнучи до самоствердження

Найменш важливі цінності

Не прихильний до традицій і не залежить від громадської думки. Благополуччя оточення, так само як і питання екології, його мало турбують.

Поляк

Пріоритетні цінності

Більше за інших європейців наслідує традиції і переймається думкою оточення. Дуже цінує особисту безпеку, вважаючи, що держава повинна її забезпечувати повною мірою

Найменш важливі цінності

Не надто самостійний у прийнятті рішень. Гедонізм також не входить у перелік життєвих пріоритетів

Швейцарець

Пріоритетні цінності

Головні орієнтири для нього – добробут людей, які його оточують, турбота про природу, вкрай важлива самостійність у прийнятті рішень. Не менше цінує можливість повеселитися і отримати задоволення від життя

Найменш важливі цінності

Абсолютно не переймається самоствердженням: статус, влада, багатство і успішність для нього означають дуже мало. Також мало турбується про особисту безпеку і про традиції, закриваючи очі на громадську думку.

На основі даних European Social Survey

Павло Глумін, “Кореспондент”

До теми:

Advertisements
Опубліковано у думай глобально, культурне, правді в очі | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s