Зона комфорту

Артемій пише про Росію, але кожен може сміливо змінити «Росія» на «Україна», «Санкт-Петербург» – на «Львів» або «Одеса», «Москва» – на «Київ» або «Донецьк» – і зміст не зміниться ні на йоту.

* * *

Артемій Лєбєдєв

Зона комфорту

01

Автор досить багато подорожує, відвідав більше п’яти сотень різних місць більш ніж у 120 країнах. Під час цих поїздок не можна було не помітити різницю у зовнішньому вигляді міст. І не можна було не помітити, що в одних країнах добре, а в інших погано. Добре в Європі. Погано в Африці. Добре в Азії. Погано в Росії. І не можна було не зробити висновок про те, що на відмінність у зовнішньому вигляді міст впливає відмінність у психології людей.

02

Ніхто не має бажання тримати у себе вдома російську електричну або газову плиту. Вона просто погана, хоча, можливо, закони фізики в ній дотримуються добре, і конвекція працює, і з інженерної точки зору науки там все продумано. Те ж саме вірно стосовно російських автомобілів, будинків, готелів, будь-якого сервісу – список нескінченний.

03

В інших країнах кращі машини, кращі журнали, телевізор кращий і так далі. Яку річ не візьми – хочеться європейську або японську, але зовсім не хочеться російську.

04

У кожної людини існує зона комфорту, незалежно від того, де він знаходиться. Навіть у бомжа є така зона, вона обмежується його коробкою з-під холодильника. Автор вважає, що на різницю у рівні життя в певній країні зона комфорту громадян впливає набагато більше, ніж багатство країни.

05

У людини, яка живе в Європі, зона комфорту поширюється далі, ніж його квартира: вона захоплює його сходовий майданчик, його дворик, його вулицю, його квартал. Його центр міста. (Околиці європейських міст при цьому так само жахливі, як і наші: панельне житло скрізь досить потворне і французьке шахтарське містечко мало чим відрізняється від  сумних донецьких околиць.)

06

У Росії традиційно зона комфорту людини закінчується його вхідними дверима. Оббивка, яку він зробив собі на двері, ще буде входити в зону комфорту, а от сантиметр від порога – вже ні. Людині все одно, що там: страшна олійна фарба, велосипед або якась скриня п’ятидесятого року, виставлена сусідами.

07

Дуже рідкісні випадки, коли хтось робить ремонт у себе в під’їзді. Людина іде в сусідні квартири, а там кажуть – грошей немає, не дамо. Ну, може бути, знайдеться другий олігарх, який також скинеться. І ось дві людини (це у кращому випадку) ремонтують під’їзд, а інші їх ненавидять і намагаються якось їм підсерти: намалювати там щось чи розбити. Або не закрити вхідні двері, щоб бомжі прийшли. Наші люди не готові приймати розширення зони комфорту.

08

Приклад різниці між російським і європейським мисленням – місто Санкт-Петербург. Яке було збудоване з нуля за європейською моделлю і досі є європейським містом, не дивлячись на те, що сто років перебувало у відриві від європейської цивілізації. Його досить швидко відмили, і з’ясувалося, що воно непогано зберіглося.

09

І зараз різниця між Пітером й іншими містами величезна, тому що Пітер використовує і застосовує все, що є в Європі. У Пітері є літні кафе прямо на тротуарах. Навіть у Москві такого поки що немає, тому що хабарі такі, що більшість людей не готові брати участь у цьому процесі.

10

Іще одна відмінна риса – те, що тут не асфальтують тротуари. У Росії історично прийнято асфальтувати тротуари так само, як і дороги. Мабуть, коли винайшли асфальт, його стали класти, де тільки можна. Більше в жодній країні світу немає асфальтованих тротуарів, тільки у нас. А в Пітері їх немає, тому що це Європа, і стіни, які тут стоять, впливають, у тому числі, і на дороги. Це означає, що зона комфорту там трохи виходить за межі квартири, і є у міста шанс стрибнути далі, ніж інші міста.

(В основу цього параграфа покладено виступ автора на Міжнародному економічному форумі в Петербурзі у 2010-му році, за рік до того, як у Москві почали класти бруківку на тротуари. На жаль, бруківка на Тверській курить на балконі у порівнянні з камінними плитами на Невському).
11

Хотілося б, звичайно, щоб це було не тільки в Пітері.

12

Що ще входить у зону комфорту російської людини? Безумовно, одяг: люди люблять купувати собі гарний одяг. Навіть коли вони виходять із дому і йдуть по дров’яним місткам, вони завжди це роблять у дуже красивому взутті, дуже красивих брюках або красивій сукні. Одяг має бути дуже дорогим і на останні гроші купленим.

13

Автівка, безумовно, також входить у зону комфорту. Людина із задоволенням купує собі дуже дорогу машину. Причому одразу незрозуміло, як це вона на неї заробила 150 тисяч доларів, а в компанії, якою ця людина володіє, туалетні кабінки розділені не суцільними стінами, а маленькими ширмочками, як у школі. Тобто всі бачать і чують, що відбувається в сусідніх кабінках.

14

Людині, у якої машина за 150 тисяч доларів, не соромно бути власником роботи, де його колеги і співробітники працюють у таких умовах. Йому все одно, тому що це робота. Робота знаходиться за межами зони комфорту керівників. Так влаштовано у більшості російських компаній.

15

Це принципова відмінність між тим, що є у нас і на Заході. На Заході люди із задоволенням побудують хороший сортир, навіть якщо ніколи не будуть туди самі ходити. Але вони будуть знати, що зробили щось, що забезпечить комфорт іншим людям – знайомим і незнайомим. І з задоволенням вимостять доріжку, посадять деревце і так далі.

16

У Росії автору не відомо жодного прикладу, коли яка-небудь міськрада побудувала парк або сквер, основна концепція якого полягала б у тому, що там затишно. Щоб просто була лавочка і дерево, яке дає тінь. Монументальні сквери – обов’язково, меморіальні сквери – будь ласка, сквери із пам’ятниками – скільки завгодно. А просто лавочку поставити – це людям не приходить в голову, тому що їм просто не приходить в голову, що так може бути.

17

Почати розширювати свою зону комфорту дуже просто: потрібно для початку дозволити в ній опинитися хоча би ще кому-небудь, окрім себе.

* * *

Артемій Лєбєдєв. Ководство. § 172. Зона комфорту
23 вересня 2011

(Переклад Гугла, редагування – Тарас Тронка).

Advertisements
Опубліковано у Київ, думай глобально, культурне | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

One Response to Зона комфорту

  1. mamache коментує:

    багато правди

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s