Культура пам’яті

«Яскравий приклад світлого креативу і громадянського суспільства в акції подарували поляки. Автору цих рядків пощастило бути у Варшаві 9 травня нинішнього року. За кілька тижнів до того, використовуючи соціальну мережу Facebook, група молодих політично незаангажованих поляків запропонувала акцію «флеш моб». На знак подяки за людське співчуття простих росіян до трагедії у Смоленську, вони закликали 9 травня прийти на кладовище-меморіал радянських воїнів у Варшаві, і запалити свічку-лампаду на могилах солдатів. Вірусна інформаційна динаміка зробила своє, незабаром акцію підтримали знакові для суспільства фігури — режисер Анджей Вайда, поетеса, нобелівська лауреатка Віслава Шимборська та безліч інших. На шпальтах газет точилася дискусія, поділились думки політиків.

А вже ввечері 9 травня кладовище палало тисячами лампад, принесених звичайними варшав’янами. Неймовірне і незабутнє видовище. До двох шокованих колег — московських журналістів, з якими ми прибули туди, підійшов дідусь. «Ви з Росії?» — російською запитав він. «Ми, прості поляки, завжди будемо вдячні простим російським солдатам, що би не говорили і не робили наші уряди. Моя дружина, якої вже немає, завжди казала, що наші народи мусять поважати і любити одне одного, що би не трапилось». Коли приголомшені від усього побаченого і почутого москвичі почали оговтуватися, дід після паузи остаточно «зняв їм дах». «Вона знала, — каже він. — Вона народилась у Сибіру. Її батьків туди росіяни вивезли…». «Мої» росіяни більше не ховали сліз. «Поляки преподнесли нам урок. Мы ведь понимаем, что они ничего не забыли и многого не простили…»

Згодом того вечора згадували День Перемоги ще раз. Тепер вже без розмов про танки, паради і салюти. З чарками в руках, стоячи і не цокаючись. Поминаючи простих солдатів, які не повернулися зі страшної війни. Як поминають у Львові тих, хто не повернувся з криївок УПА. Як поминають в Севастополі тих, хто не повернувся з моря. Як поминають у Донецьку тих, хто не повернувся з шахт. «У поляков есть культура памяти» — відповів есемескою на цю оповідь одного з журналістів голова Московського «Меморіалу». Жоден польський політик того дня не вважав можливим для себе у будь-який спосіб на цій акції «піаритись», а жоден вандал — розважатися».

Культура пам’яті. Тарас Кузьмов, «Дзеркало тижня» №19, 22 травня 2010

До теми:

Advertisements
Опубліковано у культурне, самоорганізація / спільна дія, цитатник, історичне | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s