Робота на благо людей, або Як занедбаний дворик став схожим на веселку

(Джерело: Українська правда. Київ)

Скільки разів ви чули скарги про те, що під’їзди засмічені, подвір’я занедбане, вікна в парадному вибиті і стіни облуплені? Від сусідів, друзів, батьків. Скільки разів самі жалілися? А скільки разів ходили до ЖЕКу, писали заяви і скарги, вимагали пофарбувати стіни, вставити скло, скільки разів брали віника чи ганчірку до рук, щоб зробити під’їзд чистішим?

Хтось скаже, що для цього є ЖЕК, який дере немалі гроші за нібито миття сходів, підмітання подвір’я, ремонт у будинку. Звісно, бере. І буде брати. Чому бо люди платять і миряться безладом у парадних і двориках.

Однак, є люди, як не хочуть мирися. Саме вони доводять, що стан подвір’я і ставлення ЖЕКу до мешканців можна змінити: якщо хоч частина жителів починає оббивати пороги ЖЕКу, то і пісок знаходиться, і фарба і навіть люди, які “за спасибі готові допомогти навести лад у подвір’ї.

Столичні волонтери після кількох десятків вечорів кропіткої роботи перетворили столичний дворик на Нивках на справжню казку.

Активісти знайшли один одного у Фейсбуці, і надихнувшись прикладом європейських міст, де мешканці самі дбають про свої подвір’я, вирішили діяти в Києві.

Активістів надихнув лондонський дворик. Фото muymia.wordpress.com

Двоє дівчат – Ірина Бондаренко з Києва та Олеся Архипчук зі Львова – знайшли занедбаний дворики по вул. Туполєва, 22-в і взялися робити його більш приємним для життя.

“Ми вгадали таку ніби акцію: створити у окремо взятому київському дворі зручне та приємне для життя місце. Олеся запостила у себе у Фейсбуці фотографію якогось двора у Лондоні з різнокольоровими баками, і ми вирішили діяти. Ми знайшли двір, де мешкали наші знайомі, які давно скаржилися на проблеми з ЖЕКом (не асфальтують проїзди до будинку, бойлерна поламана, гаряча вода відключається постійно), і вирішили зробити класний двір”, – розповіла “Українській правді. Київ” Ірина Бондаренко.

Ірина Бондаренко з дівчатами фарбують старі шини. Фото з Facebook

За словами дівчини, окрім бажання прикрасити двір, активісти мали на меті привернути увагу міської влади до цього двору, щоб вони відремонтували нарешті гарячу воду та асфальт.

“Запостили у Фейсбуці оголошення – і люди захотіли приєднатися. Ми з Олесею майже нічого не придумували – дозволили людям самостійно все придумати. Я тільки вирішила зробити різнокольоровий велосипед і велопарковку, а все інше вигадали люди, яких я раніше і не знала”, – розповіла активістка.

Активісти приходили після роботи, щоб пофарбувати. Фото з Facebook

Бондаренко додала, що самі мешканці пішли в ЖЕК, випросили там машину землі, піску, щебеню, і чотири відра фарби.

“З цим ми стартували. Люди з Фейсбуку принесли з дому стару плитку, банки, фарбу, рукавички, бахіли на ноги, поприходили самі, і упродовж місяця вечорами ми фарбували під”їзди, паркани, пляшки і т.д.”, – розповіла дівчина.

Фото з Facebook

“До нас долучилися справжні митці, які вміють робити надзвичайні штуки зі старих речей: Аліна Копиця робить прикраси зі сміття, Аня Уварова та Таня Журій зробили прикраси теж зі сміття: поламаних олівців, шматочків Лего, паперу, інших старих речей, Дарина та Андрій Мірошниченко взялися за висаджування квітів, створення “альпійської гірки” та “українського тину”, а велосипедисти з клубу “Прайд кастомс” зробили нам велопарковку, до якої ми приперли стару “Україну” без педалей та коліс. Юля, Павло та Ярина понаклеювали старі клапті тканин на лавки, і ми їх потім покрили лаком – виглядає як диван, і може стояти під дощем!”, – ділилася враженням Ірина.

Художник Сашко намалював на стіні будинку танцівницю у повний зріст, Аня розмалювала дитячий майданчик квітами, архітекторка Маша Галігузова розробила кольорові гамми для під’їздів, які волонтери потім вечорами переносили на стіну.

Фото з Facebook

“Зрештою, ми навіть не хвилюємося за стан нашого дворика: майже усі речі – це пофарбований непотріб, і навряд чи він комусь знадобиться, щоб вкрасти. Тим не менш, увесь цей непотріб надає такого затишку у дворі, що хочеться сидіти там мало не весь час”, – розповіла Ірина.

Дівчата дали волю фантазії. Фото biggggidea.com

Мешканці будинку активно долучилися, але не всі, звісно. Кілька сімей так зацікавилися, що не тільки контролювали роботу ЖЕКу, а й самі зробили вазони для квітів із пластикових пляшок. Дехто збирав гроші з квартир, щоб купили розсаду, траву. Не пожаліли своїх зароблених і учасники-волонтери. Окрім безкоштовної роботи, кожен витратив невелику суму на фарбу, пензлики…

Нове життя старого велосипеда. Фото з Facebook

“Вилилося усе це у нові знайомства і радісні посмішки мешканців, що не може не тішити”, – сказала Ірина.

Виходить, дійсно, світ не без добрих людей. І навіть найжахливіше столичне подвір я може стати зручнішим і приємнішим для життя. Щоправда, для цього не варто чекати виконання владних обіцянок (які найчастіше так і лишаються лише обіцянками!) і не скиглити вечорами на кухні про погане життя! Все можна змінити, якщо докласти хоч трохи зусиль. Усе в наших руках! І це вже не раз доведено.

Фото порталу “В городе”

До теми:

Advertisements
Опубліковано у Київ, пряма дія, рекомендую, самоорганізація / спільна дія. Додати до закладок постійне посилання.

2 Responses to Робота на благо людей, або Як занедбаний дворик став схожим на веселку

  1. mamache коментує:

    хм
    кльово
    а бойлерна поламана була і гарячу воду відключали постійно…
    це теж волонтерам довіримо?

  2. Taras Tronka коментує:

    Як на мене, уже всім зрозуміло, що порятунок (і добробут) мешканців – справа самих мешканців. Питання бойлерної вирішується спільними зусиллями мешканців через осбб або споживчий кооператив.

    (Див, наприклад, тут: “Управління спільним: якщо вам не байдуже, що відбувається навколо вашого будинку” http://wp.me/p1lPyn-dW)

    А взагалі, найбільша цінність таких заходів у тому, що прості люди (багато хто – уперше в житті) вчаться переступати барєр між говорінням і робінням. А також між робінням “для себе” і робінням “для людей” (що в кінцевому підсумку теж є для себе, але не всім вдається це осягнути з першого разу). Спочатку – прибраний двір, потім – пофарбований і прикращений, потім – виставка картин у підїзді, потім – бойлерна. Одночасно можна відмовитися від послуг жеку (і оплати йому) за догляд прибудинкової території і, зрештою запросити таких волонтерів удруге, тепер вже за гроші, зекономлені на жеку. Цілком можливо, що для когось з теперішніх волонтерів це стане улюбленим бізнесом (якщо набереться бодай десяток таких будинків), а мешканці отримають доброзичливе і якісне обслуговування своїх будинків.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s