Спроба пошуку нових облич української політики: самоврядник Рябоконь та мерітократ Шевченко

Чи відомі вам імена Олега Рябоконя чи Ігоря Шевченка?

Чи знаєте ви політичні партії «Наш час» або «Мерітократична партія України»?

Тим не менше, вони існують :-) Обидві партії – це перші спроби побудувати партії на принципово нових засадах, небачених в Україні з початку 90-х років минулого століття. Вони дійсно у своїй діяльності спираються на досить чітко оголошену ідеологію і намагаються дотримуватися її у своїй діяльності. «Наш час» спирається на ідею самоврядування і особистої відповідальності кожного громадянина за свою долю. «Мерітократи» ставлять за мету допускати до влади лише найдостойніших людей країни за методами, випробуваними у Сінгапурі та Грузії.

7 лютого 2012 року на порталі «Юрліга» були проведені дебати між Олегом Рябоконем та Ігорем Шевченком на тему: «Самоорганізація та Меритократія: конкурентні переваги двох стратегій розвитку держави України». Відеозапис дебатів тут.

Що викликає особливу повагу і довіру – жодна з двох партій (реально оцінюючи свої сили) не рветься до влади зараз і за будь-яку ціну – вони готові наполегливо працювати роками, поширюючи свою ідеологію та методи роботи по всій країні. Вони відкриті перед людьми. Тільки подумайте – яка ще українська партія може відкрито сказати, що на вибори – 2012 за списком вона не піде з причини відсутності коштів? :-) А «Мерітократична» – може.

Жодна з провідних політичних сил країни за останні 5-10 років не спромоглася видати свого цілісного бачення розвитку країни та організації влади. Ці двоє – мають таке бачення і знають, про що говорять. З усіма своїми недоліками, обидва лідери є дійсно новими політиками і пропонують для країни щось нове, щиро у це вірячи і маючи готовність присвятити їх реалізації своє життя, чим вигідно відрізняються від більшості інших «провідних» політиків України.

Не можна відмовити їм і в здатності широкого бачення: офіційна місія руху Рябоконя – «Створити державний устрій, в якому кожен зможе бути щасливою Людиною». Особисте гасло Шевченка – «Хочу змінити світ!»

Кожен з них досяг вершин у своїй професії – юридичні фірми Рябоконя («Магістр і партнери») та Шевченка («Шевченко, Дідковський і партнери») протягом першого десятиліття 2000-х років були лідерами своєї галузі – провідними юрфірмами країни, допускаючи у свій клуб хіба що Василя Кисіля з однойменною фірмою. Їхні професійні успіхи були визнані на міжнародному рівні, а це не так вже й легко, зважаючи на високу конкурентність міжнародного ринку юридичних послуг. Обидва, перебуваючи на вершині професійного і ділового успіху, самостійно і добровільно пішли у громадську, а згодом – у політичну діяльність.

Щоправда, Олег Рябоконь на старті дещо переоцінив свої сили, виставивши свою кандидатуру на президентських виборах – 2010 без жодної підготовки і цілком логічно фінішувавши останнім серед кандидатів. Але зараз Рябоконь мислить і діє реалістичніше, зосередившись на малих, але конкретних проектах в межах громадського руху – безкоштовна юридична допомога, молодіжна самоорганізація тощо. На жаль, наразі офіційний сайт його руху не може дати інформації про досягнення цих проектів.

Ігор Шевченко перед тим пройшов школу громадської діяльності, створив досить успішну «Асоціацію правників України», і тільки після цього поринув у вир політичної боротьби. Створення МПУ, як кажуть, теж фінансував з власної кишені. Приємно бачити цілу організацію поборників меритократичної ідеї в Україні, але чи знайдуться в організації Шевченка люди, які, окрім сидіння в урядових офісах і приймання безперечно корисних законів, будуть готові, як у тій самій Грузії, очолити і провести боротьбу із злодіями в законі та організованою злочинністю?

Цілком очевидно, що обом лідерам ще належить пройти загартування реальною вуличною політикою, зливами компромату, пропагандою своїх ідей у ворожо налаштованій аудиторії. Але, сподіваюся, з часом у них все вийде, і країна отримає нових політиків – сильних, мудрих, принципових.

Зверніть увагу на цих людей. Як на мене, найкращою долею для України було би, щоб на найближчих виборах ми обирали не між «Регіонами» і «Батьківщиною», не між Януковичем і Тимошенко, а між «самоврядниками» Рябоконя та «меритократами» Шевченка.

Додатково:

Невеличка Інтернет-конференція за підсумками дебатів (переважно відповідає Рябоконь).

Сайт партії «Наш час»

Сайт Меритократичної партії України

Advertisements
Опубліковано у паростки майбутнього, правниче, самоорганізація / спільна дія. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s