1939-1945: війна народна

“1939-1945: Неписана історія” – це збірка особистих історій людей, які пережили війну. Точніше, у більшості випадків, їх нащадків – дітей, онуків. Майже у кожному спогаді, так само, як і в моїй родині, згадується, що ті, хто пройшов війну, “не любили говорити про війну”, іншими словами – мовчали. За них з кіно- і теле-екранів, сторінок багатотомних офіційних історій і героїчних оповідань говорила пропаганда. І тільки зараз, понад півсторіччя потому, їх діти і онуки порушили це страшне закляття мовчання і нарешті заговорили – за своїх батьків.

П. С. Ви теж можете додати сюди історію своєї родини – проект працює безстроково.

Спогади, опубліковані в рамках проекту  “1939-1945: Неписана історія”:

Дід мав дві нагороди – німецький Залізний хрест і радянський Червоний прапор

За час фронтової розлуки бабуся і дідусь написали один одному 250 листів

“За швейну машинку в донбаських селах можна було виміняти цілий мішок картоплі”

“Коли мені виповнилося 18, мене привезли на суд до Львова”

“Пока татары воевали, их жен и детей вывезли в Узбекистан”

У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув. Війна мого батька

“Щастя я пізнала тільки в наших ворогів. У Німеччині”

Три історії моєї родини: офіцер, партизан і розстріляний учитель

“Одним із перших поліцаїв став кавалер ордена Леніна”

“Німець умовляв діда взяти його доньку заміж – щоб Червона армія не чіпала”

Життя, викуплене “млеком” і сиром

“Всі намагалися попити крові – хоч комуністи, хоч фашисти…”

Маразм сталінського покрою

“Червоний – про УПА: як партизанили рядові радянські підпільники”

Неписане про війну: Історія однієї галицької родини

Дивлячись новини, бабуся казала: “Я дурна, що не взяла після війни нагана!”

“У фашистській неволі я вижила завдяки німецькій родині”

Чому справжні ветерани не люблять згадувати війну?

Як мій прадід розбудовував у Харкові Третій Райх

 “Найстрашніше – як бомбардували свою ж артилерію”

“Побігла піхота, а ми вже вийшли на позицію, тож відступати не стали”

Війна моєї родини

Дякую німцю Вайсману

“Я вижив завдяки чирякам. Німці їх дуже боялися”

Одних вивозили в Сибір сім’ями, інших каралa ОУН нібито за співпрацю з кагебістами”

Ostarbeiter: як моя прабабуся зустріла в Німеччині мого прадіда

Один дід увійшов в Бессарабію в 1940-му, а другий – подався до “бандерівців”

Німці повісили селянку, яка додавала в молоко вапно

Дід брав участь у параді Перемоги на Красній площі

Напад німців не був несподіваним: “Ми всі знали, що буде війна. Як це Сталін не знав?!”

Історія однієї смерті

Пройшовши війну, батько зрозумів: сталінізм і гітлеризм – “два чоботи пара”

“Німець забіг до хати з криком “Гестапо йде! Ховайте юде!”

“Офіцер показав мамі, як Німеччина розширюватиме собі життєвий простір”

“Так мій батько Юхим Айзенберг на все життя став Віктором Артемовим”

“1939-1945: Неписана історія” – продовження проекту, який виник торік у редакції сайту Texty.org.ua і який підтримала “Українська Правда” разом із рядом інших видань.

Advertisements
Опубліковано у рекомендую, інтернетне, історичне. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s