Севастополь – місто громадянської слави

Олексій Копитько з “Флоту 2017” у своїй колонці на “Українській правді” розповідає, як севастопольські громадяни починають організовано діяти на захист своїх спільних прав і спільної власності, незважаючи на зусилля влади відвернути їх увагу на порожнє і руйнівне ідеологічне протистояння.

Частина статті пана Копитька про пряму дію громадян Севастополя 8 травня (виділення автора):

Парк гніву

Ця історія розпочалася рік тому. За кілька днів до звільнення тодішнє керівництво Севастопольської міськдержадміністрації на чолі з Сергієм Куніциним видало сотні розпоряджень, якими розподілило понад дві з половиною тисячі гектар найбільш привабливої землі у місті.

Причому деякі ділянки видавалися по такому захмарному “бєспрєдєлу”, що в голові не вкладається. УП уже писала про історію навколо розподілу охоронної зони Херсонесу, коли місцеві мешканці зібралися і знесли паркан, яким огородили майбутнє будівництво. Але Херсонес – це лише один з сотні епізодів.

Так, 2 квітня 2010 такий собі Дачно-будівельний кооператив “Александрія” на підставі розпорядження СМДА № 980-р отримав для будівництва котеджів 18,5 га землі на Північній стороні Севастополя. “Родзинка” в тому, що ця земля – це територія парку “Учкуївка”, який є єдиною великої зеленою зоною у цьому районі.

У Генплані Севастополя, затвердженому у 2005, ця територія закріплена як “землі зеленої зони загального користування”. У 2007 році міська рада Севастополя прийняла розпорядження про облаштування місця відпочинку у парку, винесення його меж у натуру, виділила на це гроші. Відповідні записи були зроблені у кадастрі.

Таким чином, на юридичному рівні парк вважався об’єктом благоустрою, який аж ніяк не можна поділити і роздати під котеджі. Тим не менш, власники ділянок отримали державні акти на землю.

Робилося все це потай, але влітку минулого року громадськість дізналася, що парк вкрадений. Нова влада під керівництвом Валерія Саратова начебто почала боротьбу за повернення парку громаді. Зокрема, Саратов скасував розпорядження свого попередника і по цій ділянці, і по багатьох інших.

Під час місцевих виборів тема “повернення земель, вкрадених Куніциним”, стала однією з головних в кампанії регіоналів. Але вибори скінчилися, і почалося найцікавіше.

По-перше, ділянки, начебто “повернуті місту”, почали активно продаватися через цілу низку агенцій нерухомості. По-друге, власники держактів у судах підтвердили свої права на землю.

Нова влада, яка повністю складається з представників ПР, з одного боку, приховала від людей свої програші у судах. А з іншого, чиновники міської адміністрації, які відповідають за архітектуру та містобудування, у лютому-березні 2011 видали усі необхідні погодження для забудови ділянок, зокрема, у згаданому парку “Учкуївка”.

Далі події розгорталися цілком прогнозовано. 28 квітня на території парку був виритий перший котлован під будівництво першого двоповерхового котеджу…

Незгода по земельному питанню

Зважте на контекст ситуації. Севастополь готується до святкування Дня Перемоги. Увага влади і ЗМІ прикута до цієї події. Поряд з сюжетами про різноманітні акції з ветеранами, інформаційний простір насичений повідомленнями про епопею з червоними прапорами: прийнятий закон, Литвин його підписав, Янукович – ще ні, влада в регіонах десь підтримує, десь – ні, а у Львові націоналісти готуються все спаплюжити і тому подібне.

На цьому тлі кілька місцевих активістів і громадських організацій ініціюють проведення сходу громадян на захист парку.

Про намір зібрати людей оголошено 2 травня. Вже кілька днів тривають вихідні. Ще кілька вихідних попереду. Більшість людей відпочиває, хтось порається на дачах. При цьому доносити інформацію до людей організатори зібрання можуть лише через веб-сайти та листівки, які розклеюють по району, бо преса та ТБ мобілізована на висвітлення святкових приготувань.

Що в підсумку?

Організатори заходу подали заявку на проведення акції на 200 осіб. Реально у зібранні, яке відбулося 8 травня, взяли участь понад 1500, причому понад 960 зареєструвалися, вказавши усі паспортні дані. Через велику кількість присутніх зібрання почалося на годину пізніше, бо 10 волонтерів, які реєстрували людей, просто не встигали це робити.

Учасники зборів, не дивлячись на вихідний день, по півгодини чекали реєстрації у довжелезних чергах, ніхто не скаржився і не розходився.

Не було ніякої партійної агітації, тільки саморобні лозунги. Під час мітингу відбувся показовий момент. Постало питання, що робити з вже виритим котлованом? Люди проголосували – засипати! – і почали скидатися грошима, щоб викликати техніку.

Присутній на мітингу керівник Нахімовської районної держадміністрації Геннадій Плотников особисто дав вказівку викликати бульдозер, щоб засипати яму. Він усвідомлював, що діє всупереч закону, бо рішення судів – на користь землевласників, усі погодження є, і в парку можна проводити будівництво. Але чиновник також розумів, що якщо він не очолить процес закопування, люди його самого поховають у цьому котловані.

Яму засипали десь на третину, Плотников пообіцяв одразу після свята виділити техніку, яка довершить справу. Але обіцянку не виконав. Тому 10 травня активісти на зібрані гроші самі викликали бульдозер, який продовжив засипати котлован.

Зауважте, 10 травня, коли через ТБ людям намагаються нав’язати обговорення сутичок у Львові, у Севастополі на форумах більше обговорюють подальші дії задля збереження парку. Бо саме це насправді цікавить людей.

Advertisements
Опубліковано у паростки майбутнього, пряма дія, самоорганізація / спільна дія. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть, що ви думаєте з цього приводу

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s